«Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить». Словами О.Олеся  розпочалося урочисте зібрання з нагоди Міжнародного дня рідної мови в актовій залі Переяслав-Хмельницької гімназії.

Учні 7-А класу ознайомили всіх присутніх з історією свята, місцем української мови у мовній ієрархії світу та показали її велич і красу. Адже кожного року, 21 лютого,  увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Його було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Діти наголосили на тому,  що мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.  Кожен українець повинен знати рідну мову -  це його обов’язок перед власним народом і перед державою Україною.

Учасники заходу переглянули вдало підібраний відеоряд та презентацію до свята. З дитячих уст лунали заклики: «Твоя мова – твоя зброя! Просто говори українською!» та «Не дай догоріти! Підтримай вогонь рідної мови!».

На завершення учні  виконали флешмоб «Заспіваймо пісню за Україну!».

Отже, міжнародний день рідної мови – це свято, яке сприяє духовному збагаченню, поєднанню культур та зміцненню принципів толерантності в нашій шкільній родині.

Ми з тобою - народ і велика родина!

Пісня "Мова єднання"

1 лютого - 120 років від дня народження 

Євгена Маланюка

Мій ярий крик, мій біль тужавий,

випалюючи ржу і гріх

Ввійде у складники держави,

Як криця й камінь слів моїх...

Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Довгий час творчий доробок цього самобутнього і талановитого поета був під забороною радянської пропаганди, яка причепила йому «ярлик» яскравого представника «українського націоналізму». Насправді ж він лише палко любив свою Батьківщину, за межами якої змушений був прожити більшу частину життя. Любов до рідної землі додавала наснаги творити, виливаючи її у динамічних поетичних рядках і публіцистичному слові.

   Євген Філімонович Маланюк: до 120-річчя від дня народження українського письменника